Міністерствоцифрової трансформаціїУкраїни

Держава має бути зрозумілою та зручною для кожного, особливо в умовах, коли тисячі людей стикаються з новими бар’єрами. Щоб комунікація про безбар’єрність була єдиною, впізнаваною та доступною, в Україні створили брендбук візуальної айдентики.

Публікуємо презентацію та розповідаємо про принципи безбар’єрності в цифровій сфері — від доступності порталу Дія до надання адмінпослуг у ЦНАПах.

Єдина візуальна мова про безбар’єрність

Міністерство культури та стратегічних комунікацій презентувало нову візуальну айдентику безбар’єрності — брендбук, який задає єдиний стандарт для державних комунікацій із цієї теми.

В основі айдентики — простий знак із шести крапок, які символізують напрями безбар’єрності: фізичний, інформаційний, цифровий, суспільно-громадянський, освітній та економічний. Кожен напрям має свій колір, шрифт дібраний для кращої читабельності, а макети — зручні для людей з різними особливостями сприйняття.

Ця система покликана зробити державну комунікацію впізнаваною, послідовною та головне — доступною.

Безбар’єрність — частина державної стратегії

Айдентика — лише один з елементів Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору, яку Україна реалізує до 2030 року. У ній визначено шість напрямів змін, що мають зробити державу комфортною для кожного.

Це про освіту, роботу, сервіси, інформацію, фізичну інфраструктуру. І про цифрову взаємодію з державою, яка дедалі більше переходить в онлайн. 

«Коли можеш» — ініціатива про гідність, повагу і доступність

Уперше айдентику презентували під час запуску кампанії соціальних змін «Коли можеш», ініційовану першою леді України Оленою Зеленською. Мета — показати, як різні міністерства спільно працюють над безбар’єрністю у своїх сферах.

У межах цієї ініціативи представлені флагманські проєкти, зокрема «Безбар’єрний ЦНАП», який Мінцифра впроваджує разом із громадами.

Цифровий напрям — відповідальність Мінцифри

Один із шести напрямів безбар’єрності — цифровий. Державні сервіси стають доступнішими та зручнішими — незалежно від віку, досвіду, стану здоров’я чи життєвих обставин. Ми бачимо безбар’єрність не як окрему опцію, а як нову норму.

Безбар’єрні ЦНАПи

Флагманський проєкт Мінцифри в Національній стратегії — Безбар’єрний ЦНАП. Це комплексна ініціатива, що охоплює інклюзивний дизайн, навчання персоналу та цифрові рішення.

Безбар’єрність починається з деталей — від пошуку інформації на сайті, доступної та ввічливої мови, можливості залишити зворотний зв’язок до комфортного простору та інших зручностей. Ми поступово змінюємо ЦНАПи так, щоб кожен відвідувач — незалежно від віку, досвіду чи фізичних можливостей — почувався там впевнено.

Що вже зроблено

У 14 пілотних громадах провели повноцінний аудит центрів — від входу до сервісного віконця: фіксували бар’єри, перевіряли навігацію, освітлення, доступність санвузлів, ширину проходів, можливість обслуговування людей із порушенням зору чи слуху. Також аналізували, наскільки легко людині знайти інформацію про послуги чи залишити відгук. Аудит охоплював не лише будівлю, а й досвід користування — логіку маршруту клієнта та якість взаємодії.

За результатами на початок 2025 року 72% ЦНАПів відповідають базовим критеріям безбар’єрності. Упродовж року цей показник зріс на 5%.

Крім фізичних рішень, ми активно впроваджуємо цифрові: електронну чергу, адаптовані сайти ЦНАПів, дистанційні консультації, виїзне обслуговування для маломобільних груп населення. Це особливо важливо в умовах війни, коли не всі можуть звернутися в центр особисто.

Орієнтири до 2026 року:

• 100% адміністраторів у 14 пілотних ЦНАПах пройдуть навчання;
• усі приміщення будуть адаптовані до потреб різних груп користувачів;
• впровадимо чекліст доступності для громад і карту змін;
• охопимо цифровими рішеннями ще більше ЦНАПів — черги, мобільність, сайти, онлайн-консультації.

Вебдоступність порталу Дія

Ми оновили публічну частину порталу — тепер вона відповідає ключовим вимогам доступності:

• достатня контрастність текстів;
• alt-тексти для зображень;
• можливість навігації з клавіатури;
• керування анімацією;
• правильне маркування мови сторінки;
• адаптація під масштабування й мобільні пристрої.

Це дає змогу користуватися порталом людям із порушеннями зору, літнім користувачам, тим, хто працює зі скринридерами або має обмежену моторику.

Також на порталі працює спеціальний розділ, розроблений з ініціативи першої леді, — Дія.Безбар’єрність. Тут громадяни шукають необхідну інформацію про держпослуги в різних життєвих ситуаціях.

Платформа Дія.Освіта

Дія.Освіта — національна освітня платформа актуальних знань та навичок. Тут 2,6 мільйона українців безоплатно розвивають важливі навички та здобувають знання. Із моменту запуску у 2020 році на платформі:

• Запущено понад 200 освітніх серіалів із титрами українською та англійською мовами. Зокрема, окремий курс про цифрову доступність — «Вебдоступність», а також «Безбар’єрна грамотність» та «Держава без бар’єрів». 
• 20 освітніх продуктів продубльовано жестовою мовою. 
• Для користувачів із порушеннями зору всі зображення на платформі мають альтернативні описи, які можна зчитати за допомогою скринридерів.

Центр компетенцій із цифрової доступності — моніторинг 100 державних сайтів 

У серпні 2024 року на базі Дії за підтримки ПРООН створено Центр компетенцій із цифрової доступності. Мета Центру — підвищити доступність державних ресурсів через тренінги, консультації та аудити — Дії і Мінцифри зокрема. Експерти Центру запроваджують обов’язкові критерії доступності, щоб забезпечити інклюзивність як стандарт у цифровій трансформації.

Спільно з ПРООН ми щороку проводимо аналіз доступності сайтів держустанов. У 2024-му кожен четвертий із них став зручнішим для людей з інвалідністю, а кількість малодоступних сайтів скоротилася вдвічі.

Тренінги для держслужбовців

Понад 3 000 публічних службовців із міністерств і регіонів уже пройшли навчання із цифрової доступності. Ми продовжуємо цю програму системно — через Центр компетенцій з цифрової доступності, створений у партнерстві з ПРООН.

Чому це важливо

Майже кожен з нас хоч раз стикався з бар’єрами. Коли сайт не відкривається з телефона, дрібний шрифт неможливо прочитати чи немає альтернативи офлайн-візиту до ЦНАПу. Для когось це дрібний дискомфорт. А для когось — реальна причина, чому не вдалося отримати допомогу, подати заяву чи вирішити важливе питання.

Безбар’єрність — це не виняткові умови для окремих людей. Це норма, коли сервіси держави зручні й зрозумілі для всіх: ветеранів, людей з інвалідністю, переміщених осіб, літніх, родин із дітьми. І для кожного, хто живе, працює, навчається або просто хоче отримати послугу — швидко, гідно й без перешкод.

Цифрова безбар’єрність — це коли сайт працює з будь-якого пристрою. Коли можна скористатися сервісом без мишки. Коли кнопки мають підписи, зображення — альтернативний текст, а інтерфейс — логіку. 

У час війни, коли життєві обставини змінюються, цифрова доступність — базова потреба. І вона має бути врахована із самого початку — у дизайні, коді, системних рішеннях. Бо гідність — це коли можеш не питати, як це зробити, а просто зробити.